Ну... Незнаю вже, як я б жила без них... Без походів - без багать,
без звуків прибою,
без співу пташок, без вранішньої роси,
без милих тваринок,
без цих зірок у безмежному небі, без легких хмаринок,
без заходу сонця, без хвиль, без зеленого листя, без криштально прозорого повітря, без звуку гітари,
... могла б перераховувати ще довго-довго... Що тут сказати... Це все - моє друге життя..., без якого я вже не уявляю себе...