Як головний образ я обрала себе... Показала тут все своє життя... Сумний... Але це правда... В кінці-кінців зрозуміла, що я лише тінь у цьому несправедливому світі, і що як би ти не хотів, і яким би хорошим ти не був - світ сформує з тебе "особистість", але далеко не такий, як ти б уявляв собі... Реалії... Але достить коментарів автора) просто вдумайтесь - і ви зрозумієте, що я маю на увазі... Тень
Тень стоит и смотрит вдаль...
С ней - лишь капелька надежды,
Но в душе кричит печаль
В мыслях слышен голос нежный... Этот голос был всегда
С нею вместе, с нею рядом
Поменялись времена
Поменялись вкусы,взгляды...
Тень наивною была
Ведь незнала - жизнь жестока.
Она верила, жила
Избегая лжи потока...
Жизнь,увы, была сильней...
Голос свой внутри тушила,
Очень скоро тень в своей
Лжи погрязла,затушила...
...То, что ей в душе шептало
Наставляло на пути,
Что ей в жизни помогало
Сил давало вновь идти...
...Свою совесть...Нет возврата...
Тень стоит и смотрит вдаль...
Солнце катится к закату
На душе опять печаль...
сумно,але дуже гарно!!!!!!!!!!!
кульно 
дякі))
